Artykuł ukazał się w wydaniu specjalnym - Dziennik Bardzo Wschodni. Wydanie specjalne, zostało przygotowane z inicjatywy i środków stowarzyszenia Homo Faber przez ukraińskich i białoruskich dziennikarzy Lublina
Видання спеціальне створенo з ініціативи та фінансуванням об’єднання Homo Faber і силами українських і білоруських журналістів Любліна
***
Anna Dąbrowska, Stowarzyszenie Homo Faber
Mieszkańcy i mieszkanki,
Oddajemy w wasze ręce pierwszą dwujęzyczną gazetę w regionie, stworzoną przez międzynarodowy zespół uchodźczyń i uchodźców z Białorusi i Ukrainy wspieranych przez Polki i Polaków. Tym gestem chcemy podkreślić różnorodność wspólnot, w których obecnie żyjemy, ale też zachęcać was do kontaktów i wzajemnego poznawania się starych i nowych mieszkańców. Jako gospodarze i gospodynie naszych miast, miasteczek i wsi to my mamy moc, aby zapraszającym gestem zachęcać naszych nowych mieszkańców - migrantów i uchodźców do poznawania nas, naszego otoczenia, naszej kultury i zwyczajów, ale też dawać przestrzeń nowym sąsiadom i sąsiadkom dla ich kultury i zwyczajów. To my mamy moc tworzenia takich działań, które pozwolą naszym wspólnotom pokojowo funkcjonować, a wspierać w duchu solidarności.
Znasz nowych mieszkańców – daj im tą gazetę
Ірина Шевченко, редакторка
Так, ми живемо поруч - 535 кілометрів кордону, і не одне століття спільної історії. Тільки що українець знав про Польщу, а поляк – про Україну?
Таа! – скажете, – хто не знає? Це наші князівни стали європейськими королевами, Україна є найбільшою державою Європи, і найдавніше поселення людей – у нас над Тисою, найперша в світі конституція – наша, Пилипа Орлика, прийнята за вісімдесят років до конституції США та за дев’яносто – до Франції і Польщі. Ок, але... Факт такий, що наша офіційна міжнародна презентація ще не на висоті, а сумісне з північним сусідом життя століттями залишало нас без власної назви. Для багатьох поляків ми і Бєларусь зостались разом з РФ таким «сходом». Теги з опитувань на польських вулицях донедавна: Львів, дешева горілка, військові дії, корупція і заробітчани, що працюють за тарілку зупи і кружку хербати. Шевченко. Андрій. Волинь з великим знаком мінус.
І поки наші рідні творять нову історію на фронті, перетворюють легенду про другу армію світу – на міф, а міф про ЗСУ – на легенду, в цей час наша місія – тут і зараз. І кожен з нас – візитка України, такий трохи консул, бо з наших вчинків, слів і поглядів люди за кордоном малюють портрет нації.
Справимося?
Dziennik Bardzo Wschodni - obejrzyj online i pobierz PDF:
Komentarze