Mетафоричні карти часів війни

Artykuł ukazał się w wydaniu specjalnym - Dziennik Bardzo Wschodni. Wydanie specjalne, zostało przygotowane z inicjatywy i środków stowarzyszenia Homo Faber przez ukraińskich i białoruskich dziennikarzy Lublina

Видання спеціальне створенo з ініціативи та фінансуванням об’єднання Homo Faber і силами українських і білоруських журналістів Любліна

***

Мистецькі роботи МАК «4.5.0» є дипломною роботою Ірини Миколів — випускниці мистецького відділу Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, їх можна побачити уже наприкінці жовтня у Варштатах Культури. МАК розшифровуються як метафоричні асоціативні карти, за допомогою яких працюють психологи з людьми, які пережили травматичний досвід під час війни. Цифри — це шифр, яким користуються українські військові і «чотири, п’ять, нуль» означають, «що все спокійно». Згодом цим шифром почали користуватись волонтери і «4.5.0» стало певним символом спокою, хоча б тимчасового, а також метафори віри, що все буде добре.

Над проектом МАК «4.5.0» Ірина працювала разом з українською поеткою і ветеранкою-парамедикинею Оленою Герасим’юк і психологинею Людмилою Новіцькою.Сюжети малюнків художниця створювала на основі інтерв’ю з людьми, які мають досвід російсько-української війни з 2014 року. Спершу у планах було відображати лише досвід військових, однак після 24 лютого з травмою зіткнулось усе суспільство, тому коло респодентів ззначно розширилось. Серед респондентів є тимчасово переміщені особи, волонтери — фронтові і нефронтові, учасники революції Гідності і члени їх родин.

Інтерв’ю збирала Олена Герасим’юк, яка має безпосередній досвід фронту, адже важливим був принцип «рівний рівному». Лише люди з подібним досвідом можуть звернути увагу і виокремити сенси, які є важливими. Після цього з історіями працювала Ірина Миколів і вже тестувала психологиня Людмила Новіцька. Художниця працювала з історіями анонімнно, оскільки інтерв’ю давали різні люди, серед яких були зокрема медійні постаті, і це було потрібно для уникнення заангажованості. Головним завданням було знайти серед цих історій спільний досвід, який би мав універсальне значення. У сюжеті однієї карти зазвичай поєднано декілька історій різних людей.

Як це працює?

Часто, коли травмована людина вперше приходить до психолога, буває так, що вона не знає, у чому саме проблема і з чого почати. За допомогою карт її увагу якісь сюжети привертатимуть, а якісь — ні. Карти можуть бути підказкою. Свіпавторка проекту психологиня Людмила Новіцька пояснила принцип дії карт: «Терапевтичний метод роботи полягає в тому, що метафоричні карти активізують нашу праву півкулю головного мозку, що відповідає за уяву, візуалізацію та креативність. У той час, як ліва півкуля, яка контролює логіку, волю та раціональність, стає менш активною. Такі особливості роботи мозку дають нам чудову можливість доторкнутись до нашого підсвідомого. Сформулювавши питання, ви почнете пошук власної унікальної відповіді. Важливо, що карти «МАК 4.5.0» не мають фіксованих трактувань, тому кожен буде зчитувати сюжети щодо власного знання і досвіду». Спогади і уявлення також виникають в тому самому місці мозку, тому за допомогою карт, людина зможе почати проговорювати свою травму.

Карта добре працює, коли викликає різні і навіть протилежні емоції

За словами Ірини Миколів карта добре працює, коли викликає різні і навіть протилежні емоції. Однією з найважливіших карт для самої художниці є карта «Людина зі зброєю». На цьому малюнку не видно повністю обличчя людини, лише камуфляж «олива» і автомат. Реакції людей щодо цієї карти є як негативними, так і позитивними. Здебільшого це залежало від наявності чи відсутності бойового досвіду, а також перебування в окупації. До 24 лютого 2022 року більшість цивільних переважно негативно оцінювали цей малюнок, оскільки сама присутність військового в полі зору була чужою і неприйнятною. Перша асоціація з цією картою — війна і небажання бачити військових у своєму пейзажі. Натомість після 24 лютого більшість цивільних почала уважніше придивлятися до малюнка і шукати розпізнавальні знаки. На плечі військового все ж видніється маленький синьо-жовтий прапор, тож реакція змінилась на позитивну, бо люди почали вбачати в цьому образі захисника. Ще однією картою, яка показує кардинальну різницю у сприйнятті військових та цивільних є малюнок під назвою «Людина ходить по траві босоніж». У цивільних зазвичай це викликає асоціацію свободи, однак військовим часто допомагає виявити і пропрацювати страх ходіння по траві через страх замінованої землі.

Зв’язок з непроговореними травмами минулого

Серед сюжетів метафоричних карт можна виоремити теми, які повторються. Однією з дуже поширених тем є зображення їжі — тут і страви зі Свят вечора, традиційна закуска з салом і квашеними огірками, консерви, смажена яєчня, продукти гуманітарної допомоги чи горнятко з гарячим напоєм. Як розповідає Ірина Миколів — люди дуже часто гоаорять про їжу, особливо військові. Їжа, яка дає відчуття безпеки і є ресурсом та енергією, важлива для українського суспільства також через травму Голодомору, яка досі не є повноцінно проговореною, а часто табуйованою на рівні родинної комунікації. Теми дороги, руїн, землі, людського тіла в дотику мають прояви через образи тактильності, смаку, запаху, звуку і звісно насиченого зображення, яке постає в уяві як спогад або знання про колективний досвід.

Табу

Серед сюжетів, зображених в картах, є репрезентація жіночого досвіду, зокрема досвіду жінок-ветеранок, для яких суспільсво часто може виставляти інші вимоги чи очікування, ніж до чоловіків. Однією з таких карт є «Дитина і атомат», на якій зображено маленьке дитя у футлярі від зброї. Багато хто негативно сприймав цю карту через близькість дитини до зброї, однак для жінок-військових, які мають власних дітей ця карта також передусім про захист. Табуйнованою темою все ж є насильство і жорттоке поводження. Авторки проекту не брали до уваги подібних сюжетів з метою уникнути ретравматизації.

Кожна карта крізь призму особистого досвіду конкретних людей несе в собі історію колективної боротьби і прагнення перемоги цілого українського народу. І нехай цей досвід не буде марним. Увага, психологи.

* мистецька діячка, драматургиня

Dziennik Bardzo Wschodni - obejrzyj online i pobierz PDF: